Про мене

Я – жінка. Ще донька, але вже мати і бабуся. Вчителька. Українка.

Я народилася, живу і працюю в державі, яка духом своєї величі дає мені сили любити  і творити.

Любити життя, бо це дар Божий. 
Любити чоловіка,  дітей і внуків, бо вони – моя Вічність. 
Любити батьків, бо вони дали змогу прийти в цей світ, щоб сказати своє слово. 
Любити друзів, бо вони дають відчуття  опори. 
Любити недругів, бо вони вчать мене бути сильною. 
Любити учнів, бо вони дають мені можливість бути вчителем. 
Любити батьків своїх учнів, бо вони навчають мене життєвої мудрості.

Любити сонце, бо воно проганяє темряву. 
Любити ніч, бо вона дає можливість побути наодинці з собою. 
Любити пташину, бо вона вчить радіти новому дню. 
Любити сніжинку, бо вона надихає до самовдосконалення.  
Любити пісню, бо тоді співає душа. 
Любити Бога, бо Він – Творець і дає час, щоб все це зрозуміти.

Чим я можу вплинути на спільноту?

Тільки тим, що любов'ю до життя відкриватиму іншим нові можливості виходу зі скрутного становища. Світ повен добра і людей, які бажають  його тобі. Просто в це треба вірити! Завжди шукати у всьому тільки хороше! Тільки +! Тільки позитив! І тоді навколо тебе все стане інакшим. З'являться нові кольори, нові слова, нові мелодії, нові рішення. По діючим законам фізики вся ця краса почне розходитися від тебе колами взаєморозуміння і прагненням змінитися.  Почни з себе!..

…Так я кажу своїм учням. Але перед цим, на перших батьківських зборах я кажу це їхнім батькам. 
Якими ви хочете бачити своїх дітей? Станьте такими, покажіть приклад, зразок своїми словами, вчинками, відношенням до інших, повагою  до дружини, матері. 
Що вам не подобається? То не робіть це іншим, особливо власним дітям.  
Ви хочете, щоб ваші діти любили рідну землю? Полюбіть її самі. Працюйте тут! Розвивайте своє село, місто! Посадіть дерево! Заквітчайте подвір'я! Приберіть галявину в лісі після відпочинку! Вишийте сорочку синові, доньці, чоловіку! Одягніть сорочку до церкви в неділю. Навчіть пісні, яку співали ваші діди-прадіди! Вивчіть імена рідних хоча б до 3-4 покоління!  Тоді не треба буде створювати спеціальні програми патріотичного виховання, бо у патріотів – батьків обов'язково виростуть діти, які не кинуть напризволяще свою Батьківщину, стануть пліч-о-пліч, бо згадають і сорочечку, і пісню, і світлину діда-прадіда з хлібом та іконою в руках.

Чим я  впливаю на спільноту?

Сорочечками, які вишила.

Піснею, яку вивчила.

Садом, який посадила.

Подвір'ям, яке заквітчала.

Словом, яке сказала.

Молитвою, яку буду творити.

Серцем, яким буду любити.

А більше нема чим… Даруйте.